Метод проектів на уроках української мови та літератури

        Серед багатьох методів роботи, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв'язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, я часто застосовую метод проектів. Сьогодні, коли в українській школі виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем, метод проектів користується попитом і популярністю.

Методична передмова

  Сила методу проектів в тому, що він пов’язує нашу навчальну і виховну роботу з життям. Проектна діяльність допомагає дітям включитися в активну соціальну дію.

           Завдання проекту не тільки в тому, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тім, щоб розширити світогляд учнів, набути теоретичних знань.

          Кожний проект дозволяє побачити у звичайному щось нове, роздивитись об’єкт дослідження з інших точок зору, розвиває вміння, здібності й мислення учнів; відкриває нові можливості та розкриває прихований  потенціал кожного; допомагає вдосконалюватись, спілкуватись і прислуховуватись; підтримує і дає впевненість у собі, віру в своє «я».

       Цінною є співпраця між учнем та вчителем. Важливим  у роботі над проектом є не лише результат, а  й процес досягнення результату. Така діяльність може зацікавити навіть і тих учнів, які не вважають уроки літератури вкрай необхідними. 

Проектні роботи

В основі методу проектів лежать:

-  розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

-  уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

-  уміння самостійно конструювати свої знання;

-  уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

-  уміння критично мислити.

 Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців).

          Проект (у буквальному значенні слова — «кинутий вперед») спеціально організоване вчителем і самостійно виконуване учнем завдання. Отже, проектом, на мою думку, можна назвати роботу різного плану: від звичайного реферату і нестандартно виконаного завдання до дійсно серйозного дослідження із наступним його захистом, бо в основі його — спрямованість на результат діяльності школяра. Зовнішній результат можна буде побачити, застосувати на практиці. Внутрішній результат — досвід діяльності — стане безцінним досягненням учня, який поєднує знання і вміння, компетенції і цінності.

          В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність.

                                          Типи проектів за провідною діяльністю:
• дослідницько-пошукові;
• ознайомлювально-інформаційні;
• ігрові (рольові);
• творчі;
• прикладні.

1. Дослідницько-пошукові проекти.

Діяльність учнів спрямована на розв'язання проблеми, результат якої заздалегідь не відомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень:

• постановка проблеми;
• формулювання гіпотези;
• планування та розробка дослідницьких дій;
• збирання інформації, її аналіз та узагальнення;
• підготовка та оформлення результатів проекту;
• публічна презентація результату;
• рефлексія;
• висновки.

Для цих проектів важливі мета, структура, соціальний напрям, актуальність. Вони дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ знань.

2. Ознайомлювально-інформаційні проекти.

Спрямовані на збір інформації про який-небудь об'єкт, явище. Передбачено ознайомлення учасників з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Проект має певну структуру:

• формулювання мети;

• робота з різноманітними джерелами інформації;

• обробка матеріалів, їх аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки;

• оформлення результату;

• презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі тощо).

Проте в процесі роботи припускається корекція структури проекту. Крім того, ознайомлювально-інформаційні проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких, їхнім модулем.

Результат такого проекту можна представити таким чином:

• збір і оформлення цікавих фактів із життя письменника (життєва позиція, ідейно-естетичний ідеал, кредо і світогляд, вдача, темперамент, грані особистості, характер, зацікавлення і захоплення, обдарування тощо);

• пошук і оформлення відомостей про різні варіанти твору;

• складання карти подорожей літературних героїв;

• створення фотоальбомів, виставок;

• проведення уявних екскурсій тощо.

Ці проекти інтегрованого характеру. Учні одержують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей (завдання для біографів, учнів-літературознавців, учнів-читців тощо).

3. Ігрові (рольові) проекти.

Учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером та змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні або ділові взаємини. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності залишається гра. Результати роботи намічаються на початку, проте повністю вони виявляються лише наприкінці. Структура проекту залишається несталою до завершення роботи.

Результат ігрового проекту — це:

• реклама книжки;

• імітація зйомки продовження оповідання чи повісті;

• літературно-театральні вистави;

• обігрування різних сюжетних версій та ситуацій, у яких опиняються герої;

• літературні ігри (кросворди, чайнворди, лабіринти, ребуси і т.д.);

• ігрова імітація соціальних і ділових стосунків тощо.

4. Творчі проекти.

Такі проекти не мають чіткої структури спільної діяльності учасників, вона вимальовується залежно від жанру остаточного результату та його представлення. Однак оформлення результатів потребує чіткої структури обраної форми. Головне завдання проекту полягає в тому, щоб навчити школярів грамотно, логічно, творчо висловлювати свої думки, використовуючи засоби художньої виразності.

Результат творчого проекту — це створення і презентація:

• відеофільму;

• фотопроекту;

• діафільму;

• сценарію до створених фільмів;

• рукописних збірок різної тематики з ілюстраціями;

• сценарію літературно-музичного свята;

• колективного колажу;

• ілюстративного матеріалу;

• журналу мандрівки разом з улюбленим героєм; творів різних літературних жанрів (казок, оповідань, есе, віршів, статей тощо);

• альманаху;

• макета журналу, газети, альбому тощо.

5. Прикладні проекти.

Мають певну структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію. Проект має чітко визначений результат, який орієнтований на соціальні інтереси учнів. Особливо важливою є правильна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

Результати прикладних проектів — це складання:

• проекту освіти 20.. року;

• заповіту нащадкам;

• словників різних видів: топонімічних, власних назв, застарілих слів, діалектизмів, неологізмів (на матеріалі художніх творів) тощо;

• хроніки життя класу;

• законів класу (школи);

• інструкції тощо.

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Наведемо приклади завдань різних видів проектів за провідною діяльністю, які можна запропонувати на вибір учням.

За кількістю учасників:

-  індивідуальні;

-  парні;

-  групові.

За терміном виконання:

-  міні-проекти (урок чи частина уроку);

-  короткострокові (від одного до кількох уроків);

-  середньострокові (від місяця до кількох місяців);

-  довгострокові (від півроку — до кінця навчального року).

Проект — це:

-  проблема;

-  планування;

-  пошук інформації;

-  продукт;

-  презентація;

-  портфоліо.

Яка ж роль учителя у проектній діяльності учнів?

-  Помічник у визначенні мети діяльності;

-  консультант у плануванні та організації роботи;

-  спеціаліст у багатьох галузях науки;

-  ентузіаст у мотивації учнів для досягнення поставленої мети;

-  координатор групового процесу;

-  партнер спільної діяльності;

-  експерт результатів творчої діяльності.

Залучення учнів до проектної діяльності

         Найчастіше на уроках української літератури використовуються творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.

На мою думку, найбільш доцільно використовувати метод проекту на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано. Метод проектів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми (розділу).

         Залучення до проектної діяльності відбувається поступово. Практика роботи підтверджує, що учні 5-х класів — новачки у цій справі, тому й починати треба з простого:

-  авторський кросворд на певну тему з української літератури;

-  повідомлення;

-  реферат на певну тему з літератури або мови.  Це і є домашній міні-проект, що вимагає індивідуальної творчої роботи, створюючи тим самим умови для самореалізації учнів з різним рівнем підготовки, формуючи позитивну динаміку мотивації, створюючи ситуацію успіху і творчої атмосфери.

  Починаючи з 7-го, 8-го класу, все більше учнів стають активними діячами вже групових проектів, проектів по систематизації і узагальненню знань, розробці тестових завдань. Комп’ютерна презентація стає справжнім захистом наукового дослідження чи глибокої роботи.

         Учні 9-х – 11-х класів -  вже досвідчені аналітики й експерти. Крім міні-проектів, для них важливе значення мають короткотривалі та середньотривалі, парні та групові проекти, комплекс пошукових, дослідницьких, різного роду творчих видів робіт, що виконуються з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Найсерйознішим проектом, звичайно, є учнівська науково-дослідницька робота.

         Робота над груповим проектом сприяє формуванню комунікативної компетентності- здатності встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, досягнення партнерами взаєморозуміння, краще усвідомлення ситуації і предмета спілкування. Для учнів цього віку характерна недостатня сформованість у них навичок спілкування (замкнутість), нездатність одержувати інформацію в спілкуванні, використовувати зворотний зв’язок (труднощі при формулюванні запитання для одержання додаткової інформації), нездатність звернутися по допомогу і прийняти її. Тобто є певні проблеми у комунікативній сфері. Проектна діяльність дає можливості усунути багато проблем спілкування.

  Неодмінним складником проектної діяльності є презентація матеріалів перед широкою аудиторією. Вона має свій строгий регламент — 7—10 хвилин на виступ і 3—5 хвилин відповіді на питання. Презентація призначена для демонстрації отриманого продукту: відеофільму, відеоряду, тестів, збірки творчих робіт, словника, розробці інтелектуальних ігор або сценарію позакласного заходу. За своїм педагогічним ефектом - це один із найбільш важливих етапів проекту, коли учень одержує можливість презентувати результати своєї праці.

         Важливим моментом є підкреслення рівня творчості та оригінальності, ступінь володіння інформацією з досліджуваної теми та риторичні вміння.

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів. Приклади завдань різних видів проектів за провідною діяльністю, які можна запропонувати на вибір учням            7 класу під час вивчення творчості Івана Франка.

Дослідницько-пошукові проекти

• Дослідити образи повісті «Захар Беркут» за опорною схемою (планом).

• Укласти схему міні-дослідження «Провідна думка повісті «Захар Беркут».

• Провести міні-дослідження ролі описів природи у творі.

Ознайомлювально-інформаційні проекти

• Підготувати інформацію про історію написання повісті «Захар Беркут».

• Скласти карту подорожі героїв повісті Івана Франка.

• Підготувати повідомлення про боротьбу руського народу проти монголо-татар.

Ігрові проекти

• Підготувати рольову гру «Зустріч з Франком» (на основі статті М. Коцюбинського «Іван Франко»).

• Створити ігровий проект (ребуси, чайнворди тощо) за повістю «Захар Беркут».

Творчі проекти

• Представити створений діафільм за мотивами повісті «Захар Беркут».

• Створити ілюстрації-портрети героїв повісті.

Прикладні проекти

• Укласти словничок «Архаїзми та діалектизми у повісті І. Франка «Захар Беркут»

    Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав  в учнів зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект «Легенди», «Цікаві фразеологізми»; учні 6 класу працювали над проектом «Будова слова», творча група створила проект «Вживання іншомовних слів». Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій .

  До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Учні працюють як над короткочасними, так і над довготривалими проектами.

   Проектна робота настільки захопила  учнів, що вони стали змагатися між собою, намагалися показати більш вдалі роботи, оформлювали презентації. Почався такий бажаний для кожного вчителя «процес творчості».

            Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

         Підсумовуючи, зауважу, що проектування завжди сполучене зі змінами, воно перетворює, модифікує і трансформує світ, в якому ми живемо. Для його здійснення необхідні активність, творчий підхід. Ще І. Іванов зазначав, що «творчість — це не розкіш для обдарованих, а загальна біологічна потреба, інколи не усвідомлена нами». Крім того, метод проектів позитивно впливає на емоційний стан школярів. Він дає змогу використовувати ресурси проектувальників ефективніше, передбачає використання нестандартних форм занять, можливість поділитися життєвим досвідом, співпрацювати з учнями різновікових груп, самостійність у виборі теми, відсутність вимушеного керівництва з боку вчителя і діяльнісний підхід — дії, спрямовані на досягнення певного результату. Метод підпорядковується принципу гуманізації системи: дає змогу невстигаючим учням пережити успіх, відзначити особисті — та колективні досягнення через само- та взаємооцінювання. Цінним є те, що школярі набувають уміння користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, аудіовізуальними та комп'ютерними засобами, вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігати і робити власні висновки.