Значення творчості Григорія Савича Сковороди- філософа, письменника, педагога і просто людини

Мета: 1.Розкрити своєрідність і багатство творчої спадщини Сковороди, його значення для розвитку української літератури; показати, що життєві переконання письменника, філософа невіддільні від його творчості, оцінити внесок в розвиток філософської думки; домогтися усвідомлення учнями того, що кожна людина неповторна особистість.
2. Розвивати чуття слова, допитливість учнів, уміння визначати жанр твору та його мовні засоби; уміння сприймати літературну творчість в історичному контексті; розвивати здатність до моделювання, аналізу; застосовувати набуті знання практично.
3. Спряти виховуванню інтересу до спадщини Сковороди, прагнення поглиблювати знання шляхом самостійного читання творів письменника, літератури про нього.

Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок

Метод проведення: інтерактивна навчальна діяльність  як форма особисто зорієнтованої технології навчання.

Обладнання: портрети письменника, виставка його творів з різних видань, підручник, тексти, роздатковий матеріал

                                                        

Благословенні ви, сліди,

Не змиті вічності дощами;

Мандрівника Сковороди…

М. Рильський

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань

1.     Вступне слово вчителя. Декламування епіграфа.

Багата та земля, що народжує філософів і поетів. Саме такою є Україна, яка дала стільки талантів! А один із найвизначніших серед них – Григорій Сковорода.

Благословенні ви, сліди,

Не змиті вічності дощами;

Мандрівника Сковороди…

Так писав про видатного мислителя Максим Рильський. Якщо поглянути на карту мандрівок Сковороди, то можна побачити, що вона охоплює пів-Європи! А ідеї сягають такої глибини мудрості, до якої не дійшов ніхто!

2. Перевірка виконання домашнього завдання.

Є на світі долі, як яскравий спалах зорі, що крізь віки несуть спогад про людину з вели­ким і чулим серцем. Серед таких - доля Григорія Сковороди. Він став сином не лише своєї доби, а й зумів зазирнути в майбутнє, осмислити сенс буття, піднятися над буденністю. Тож сьогоднішня наша зустріч буде присвячена саме йому.

З метою перевірки запам’ятання найважливіших дат, пов’язаних з життям і творчістю Г.Сковороди виконуємо завдання «Знайди відповідність».  Кожен із вас має переконатись, чи добре він знає життєвий і творчий шлях Г. С. Сковороди.  (додаток №1).

Завдання «Знайди відповідність».  

1. Які мови знав Сковорода?

2. Якій темі присвячено значну частину харківсь­ких байок і цикл діалогів?

3. У якій байці письменник найбільше розкрив ідею «сродної праці»?

4. На визнанні чого будується філософське вчення Г. С. Сковороди?

5.  На яких музичних інструментах грав Сковорода?

6. Назвіть вірш Сковороди, який використав І. П. Котляревський у п'єсі «Наталка Полтавка».

7.  Назвіть прізвище приятеля Сковороди, у якого філософ провів останній час життя.

8. Якими словами Г. Сковорода любив передавати добрий настрій?

А.(Крім рідної, грецьку, латинську, польську, староєврейську, німецьку)

Б.(На скрипці, бандурі, гуслях, органі, флейті

В.(«Пчела і Шершень»)

Г.(На визнанні двох натур — видимої і невидимої, і трьох світів — «макрокосму», «мікро­косму», світу символів).

Д.(Темі щастя).

Е.(«О свобода! О наука!»)

Є.(А. І. Ковалевський)

Ж.(*Всякому городу нрав і права»

II. Мотивація знань. Повідомлення теми та мети уроку.

 1. Слово вчителя.

 Три великі таємниці є в нас: народження, кохання і смерть. Про перші ми вже неодноразово говорили на уроках літератури, а ось про останню ми поговоримо зараз.

- Від чого залежить поведінка людини в передсмертний час?

- Чому людей лякає смерть?

- Чи хотіли б ви знати дату своєї смерті? Чому?

Легенда про останній день Сковороди.

 Був прегарний день. До дідича з'їхалося багато сусідів погуляти й повесе­литися. Мали також на меті послухати Сковороду... За обідом був Сковорода незвичайно веселий і говіркий, навіть жартував, оповідав про своє минуле, про свої мандрівки, досвіди. Зачаровані його красномовством, повставали всі від обіду. Сковорода зник. Він пішов у садок. Довго ходив він по перехресних стежках, зривав овочі й роздавав їх хлопчикам, що працювали в саду. Надве­чір пішов сам господар шукати Сковороду й застав його під гіллястою ли­пою, де той копав яму. Сприйнявши за жарт слова про закінчення мандрівки, господар пішов до хати разом з Григорієм Савовичем. Сковорода недовго в ній залишався. Він пішов у свою кімнату, перемінив білизну, помолився Богу і, підклавши під голову звої своїх писань і сіру свитку, ліг, зложивши на­вхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з'явився. Друго­го дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти у його кімнату, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний, закостенілий. Ця подія трапилася 9 листопада 1794 року.

2. Фронтальна бесіда.

- Що б ви могли сказати про Сковороду, знаючи лише про останні години його життя?

- Якою ви собі уявляєте цю людину?

- Чи часто в житті трапляються такі люди?

- Французький поет XV ст. Франсуа Війон писав:

Я знаю, як кохають до загину,

Я знаю чорне, біле і рябе,

Я знаю, як Господь створив людину,

Я знаю все й не знаю лиш себе.

Переклад Л. Первомайського. Пізнання самого себе і для Війона, і для Сковороди було першочерговим життєвим завданням, можливо, і для вас воно стане таким.

       Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна з найпомітніших. Вона належить до тих, що з плином часу дедалі більше ваблять уми поколінь. Письменник, філософ, композитор, співак, знавець багатьох мов, Сковорода дивував сучасників різнобічним талантом, енциклопедичними знаннями відповідністю духовних устремлінь своїм вчинкам і діями. Його творчий доробок по праву є надбанням не тільки української, а й світової культури.

Сковорода – цілий світ, в якому багато цікавого і для вас. Давайте на сьогоднішньому уроці  спробуємо відкрити для себе світлицю його душі, щоб відчути той вплив Сковороди, який пробуджує совість, спонукає ще і ще раз замислитись над своїм призначенням у цьому світі.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

 Наше дослідження спадщини Г. С. Сковороди продовжуєть­ся. Кожна група має виконати своє завдання і предста­вити його для всіх.

1.     Творча робота в малих групах.

Учні за допомогою головуючих (спікерів) груп знайомиться із завданням, визначають між собою методи його використання. (Завдання для кожної групи подаються на аркушах різного кольору).

         Кожна група заздалегідь обрала представників для виконання творчого завдання (на вибір).

2.     Виконання роботи

Учні обговорюють завдання в групах, виконують їх, учні творчої групи виконують завдання самостійно. При потребі вчителем надається необхідна допомога.

Перевірка роботи груп.

3. Виконання роботи.

- Прошу закінчити ваші дослідження і поділитися набутими знаннями з однокласниками. Після представ­лення повідомлень групами можна поставити питання щодо сказаного або додати свою інформацію

Спікер першої групи оголошує завдання групи.

Учениця ознайомлює учнів з поетичним доробком
Г. Сковороди і заповненою таблицею „Збірка Божественных песней”

Пісня

Основний зміст

1.Всякому городу нрав і права. 2. De libertate 3.”Ой ти птичка жолтобока” 4. „Кто сердцем чист и душею”

Змалювання не тільки окремих пороків кріпосницької системи, а й сатиричне викриття її загалом, як антилюдяної і аморальної. Поет розглядає смерть як суддю, що виноситиме вирок усім, хто завдає людям горя на землі. Смерть не страшна лише тому, в кого „совість, як чистий кришталь”. Сковорода говорить про свій зв’язок з трудовим народом і засуджує тих, хто зрікається його, аби здобути собі високе становище. „Сам ти город, коли в душі є сад високих помислів, сподіванок і мрій”.

Під час виконання завдань учням звучить запис пісні „Всякому городу нрав і права” (фрагмент з фільму «Наталка Полтавка»).

б) рольове читання байки „Бджола та Шершень”

(додаток№ 2)

в) учень із текстів поетичних, філософських творів зачитує афоризми.

Одним із свідчень глибини творів Сковороди є їх афористичність. Не одна крилата фраза пішла мандрувати по світу з його писань:

„Ні про що не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим”;

„Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам перший, люблю”;

„Не все те отрута, що неприємне на смак”;

„З усіх утрат втрата часу найтяжча”;

„Визначай смак не за шкарлупою, а за ядром”

„Один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий”

Обговорення.

Сковородинський образ саду дивовижно прищепився в українській літературі, став певною мірою символічним штрихом самої України. Це і «Садок вишневий коло хати» Т.Г. Шевченка, і поетичні рядки В. Сосюри – любити «вишневу свою Україну», і розквітлі зоряні сади Бориса Тена (збірка «Зоряні сади»). Відгомін сковородинівського саду зустрічаємо в романі «Сад Гетсиманський» Івана Багряного.

Друга група  «Г. Сковорода і освіта»

  (доповіді учнів, що вибірково занотовуються)

Припускають, що початкову освіту Сковорода здобув у місцевого дяка. Пізніше навчався у церковнопарафіяльній школі, яка знаходилась у його селі (Чернухи). На щастя, Київська академія розчиняла свої двері перед усіма здібними дітьми, незалежно від майнового стану батьків. Саме сюди Сава Сковорода направляє у 1738 році свого сина.

Період навчання в академії був для Григорія досить тривалим,  майже 20 років, хоча класів було вісім(4 нижчі, 2 середні, 2 вищі). Саме тут він вивчив давньоєврейську, грецьку і латинську мови, що дало змогу читати улюблених античних і середньовічних письменників та філософів в оригіналі (Плутарха, Ціцерона, Горація, Еразма Роттердамського тощо). У Петербурзі, перебуваючи при дворі, займається самоосвітою.

За кордоном, куди він виїжджає з експедицією (для заготівлі вина), розширює свої знання в багатьох відомих навчальних закладах і біблі­отеках. Дослідники стверджують, що Сковорода побував в Угорщині, Сло­ваччині, Польщі і Австрії. Над розширенням власного кругозору Сковорода працював до останніх днів.

«Г. Сковорода і музика»

Музичний талант Григорія виявився надзвичайно рано. Змалечку він спі­вав у церковному хорі та вчився грати на скрипці. Під час навчання в Києві він співав в академічному хорі. За імператорським наказом Сковороду та ще кількох обдарованих спудеїв забирають до столиці, щоб співати у придворній хоровій капелі. Хлопці співали як при відправах у храмах, так і на балах, за що отримували непогану платню.

Після трьох років навчання Сковорода одержав звання регента (керівника хору). У Петербурзі він написав кілька церковних пісень та світських романсів («Каждому городу нрав и права», «Ой ти, птичко жовтобока»). Під час своїх мандрівок Сковорода також не розлу­чався з музикою. Він чудово грав на скрипці, лірі, сопілці, кобзі.

Обговорення

Додаткове запитання

Як ви зрозуміли ідею „ Сродної праці ” Г. Сковороди ? (Сковорода має на увазі гармонійну відповідність практики покликанню кожен має прагнути до тієї праці, до якої має здібності)

Третя група зазначає, що Г.С. Сковорода у своїх творах вживає точні, змістові засоби, які відзначаються яскравим емоційним забарвленням.

Учениця         Перечитуючи твори, ми визначили такі епітети: „огонь незгасний”, „горный град”, „быстра парный орел”, „воля свята”, „неволя горька”, „тайна страна и преславна”, „раны смертоносны”, „безпечальный, препростый путь”, „милый покой”, „дрожливый трель”, „кудрявые леса”, „потоки чисты”.

 Потім третя група розказує про оцінку спадщини мандрівного філософа видатним діячами мистецтва:

Учениця.Л.М. Толстой: „Багато з його світогляду мені таке дивовижне близьке. Я недавно ще раз перечитав його. Мені хочеться про нього писати. І я це зроблю. Його біографія, мій Боже ще краще його писань. Але ж як прекрасні й писання”.

Учень.    І.Я. Франко: „Григорій Сковорода – поява вельми замітна в історії розвою українського народу, мабуть, чи не найзамітніша з усіх духовних діячів XVIII віку”.

Учень.         І.Драч: „Філософ був духовним мечем своєї доби, криця його думки гостра..., войовничий  пал - бездонний”.

Обговорення

Спікер четвертої групи  :

Ми почули цікаві змістовні повідомлення про ідейне та тематичне багатство літературної спадщини письменника. Наша група може довести, що літературна діяльність Сковороди багато в чому була новаторською.

   Учень                  Це новаторство виявилось як у змісті прогресивних просвітительських ідей, так і в поетичній культурі художнього слова. Він досить добре орієнтується в складних питаннях своєї епохи, гостро картав сучасний йому лад, возвеличував любов до свободи, до трудящої людини, до батьківщини.

Учениця                             Нам нащадкам мислителя, як заповіт звучать його слова:  „Ми створимо світ кращий. В Горній республіці бачу все нове: нових людей, нове творіння, нову славу”.

Учень                         Як письменник Сковорода використав  кращі традиції світової та вітчизняної літератури попередніх віків. Традиційному силабічному віршуванню він надав нових форм, що стало подальшим кроком у розвитку поетики. Сковорода започаткував силаботонічне віршування, засноване на народному – поетичній основі.

Учениця               Образ незвичайної людини і талановитого письменника захоплював українських поетів і прозаїків.

                                Так образ Сковороди відтворили Пантелеймон Куліш (поема „Грицько Сковорода”), Т. Шевченко (повість « Близнецы») 
Художньо – біографічні повісті та романи про Сковороду написали Василь Шевчук, Валер’ян Поліщук, Геннадій Вовк.

-Дякую вам, друзі, за цікаві повідомлення.

Обговорення

Додаткове питання Які українські художники увічнили пам’ять    

                                  Г.С.Сковороди?(С.Васильківський, І. їжакевич, В. Касіян,

                                  Г. Томенко, Т. Яблонська).

Усі повідомлення були досить змістовними, переконливими, ми ще раз переконались, що творчість Г.С.Сковороди має епохальне значення для розвитку української літератури.

4. А тепер звіти творчої лабораторії

Учениця 1. Я написала твір – мініатюру «Що я відкрила для себе, читаючи Сковороду».

Минули роки, але роздуми мислителя не втратили актуальності. У центрі його уваги перебувала проблема щастя. Вона пов’язувалася у нього із „сродною працею”, яка, на тверде переконання філософа, є необхідною передумовою щастя. Вчення про сродну працю у Сковороди тісно пов’язане з його розумінням життя як театрального дійства, де люди – актори виконують свої ролі. І щоб добре зіграти, треба кожному вибрати таку роль, яка відповідає можливостям, нахилам і здібностям. Улюблена справа – обов’язкова умова щастя. Філософ відстоює думку, що кожна людина може бути щасливою, якщо переможе злі інстинкти волі й йтиме шляхом добра.

Цікава й така думка Г. Сковороди: однією з умов щастя є дружба, симпатія та природна доброзичливість людей один до одного. Думаю, що моїм сучасникам слід дотримуватись цієї поради мудреця, щоб бути чистими душею і мудрими думками.

2)Анна Л.:   „Мене зацікавило завдання створити інтерв’ю. Наш діалог із Г.С. Сковородою міг би бути таким” .

              -      Григорію Савичу, скажіть, будь ласка, з чого ви   

                     черпали натхнення для творчості?

Сковорода .  Найбільш мене надихає краса природи, джерело    

                      мудрості й натхнення була народна творчість.

Анна Л.   Що Ви  в людях найбільше цінували і чого не терпіли?

Сковорода. В людях я цінував високу моральність, правдивість, гуманізм, справжню любов, безкорисливу дружбу, повагу та вдячність дітей до батьків. Я висміяв у байках те, чого не терпів: розумову обмеженість, чванство, самодурство, паразитизм.

Анна Л.   Григорію Савичу, чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?

Сковорода. Так, я жив у гармонії з собою, моя доля й творчість нероздільні, жодного разу я не зрадив своїм ідеалам.

Анна Л.   Дякую, вельмишановний добродію Григорію Савичу, за те, що Ви промовили із сивої давнини своє слово для моїх ровесників у ХХІ столітті.

3)     Учень. А я поведу для вас заочну екскурсію „Сковородинівськими стежками”.

Наш маршрут – село Чорнухи на Полтавщині, Київ, Петербург, Угорщина, Польща, Братислава, Відень, Переяслав, Харків.

Зупинимось у Харкові, де працював протягом 10 років, пам’ять про нього зберігається в пам’ятниках. Його іменем названо педагогічний університет.

На північний захід від Харкова знаходиться красиве і затишне українське село. Це Сковородинівка, де  у  90-х роках XVIII століття жив Григорій Савич... 1972 року створено літературно-меморіальний музей.

Цього року ми відзначаємо 293-ю річницю з дня народження українського просвітителя, філософа і поета Г.С.Сковороди.

(додаток№5)

4) Учениця ознайомлює з повідомленням про цінність педагогічної спадщини Г.С.Сковороди.

Важлива роль належить також Сковороді в історії педагогічної науки.

Незвичайний це  був учитель: писав байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією,економікою. Отже, учив, як жив, а жив, як навчав – найкраща риса педагога. Оскільки підручника з етики не було,він написав його сам. Це був його перший філософський твір,основою якого є думка,що ледарство – найбільша людська вада. Студенти любили свого вчителя,радилися з ним, бували в нього вдома. Він засівав їхні душі зернами правди,гуманізму й волелюбства. І тому церковники та вельможні пани зводили на нього наклепи,звинувачуючи в протиурядовій та антирелігійній діяльності. Через постійні переслідування і гоніння Сковорода змушений був двічі переривати на один рік викладання в Харківській колегії, а з 1769 р. більш не займав жодної офіційної посади.

      Інтерес до педагогіки у Сковороди не був випадковим. Цей інтерес випливав не тільки з його професійних обов’язків учителя, вихователя молоді, а й, головне, з обставин глибоко внутрішнього характеру. Проблема виховання у Сковороди була тісно пов’язана з його теорією самопізнання, сродної праці для кожного громадянина, перебудови всього суспільства через перевиховання. От чому Сковорода був не тільки практиком, а й теоретиком педагогіки.

Природа, вільні нахили, а не штучна виправка, не муштра є основою виховання, за вченням Сковороди.

     IV. Застосування вивченого матеріалу.

Намалюйте сонце, а на його промінцях запишіть складники щастя за Сковородою  . 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.„Мозковий штурм”

Пускове слово „Сковорода”

Після того, як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують, вибираються ті ідеї, що на думку груп, допоможуть визначити значення та роль Г.С. Сковороди в українській літературі.

1.                                   Г. Сковорода – останній і найвеличніший письменник, поет, байкар, філософ давньої української літератури, який заклав основи для розвитку літератури на народному ґрунті.

2.                                   Сковорода – „український Сократ”, „український Горацій, Езоп”, який як і древні мудреці, значно розвив філософію, літературу, педагогіку.

3.                                   Письменник оголосив людину найвищою цінністю, розвив ідею демократизму й гуманізму.

4.                                   Почав активно використовувати народознавчі засоби і прийоми.

2. Створення «асоціативного куща».

За допомогою «асоціативного куща» створіть «психологічний портрет»

 Г. С. Сковороди.

С — скромний, серйозний

К — кмітливий

О — освічений

В — вільнолюбний, вчитель

О — обачний

Р — розумний

О — об’єктивний

Д — допитливий

А — активний, аскетичний

3.     Слово вчителя

-                    Багатьох цікавить, чи дотримувався сам Сковорода тих принципів та ідей, які пропагував. Існують відомості, що так: вставав разом з сонцем, щоб мати змогу походити по росі; влітку ночував під відкритим небом; був вегетаріанцем; їв один раз на день після заходу сонця, бо вважав що час на вживання їжі – це час, витрачений марно; помолившись, лягав спочивати від нелегких верств шляху; навіть  передбачив свою смерть.

-                    «Світ ловив мене, та не спіймав» - написано на могилі видатного поета та філософа ( за його заповітом).  Ці слова стали візитною карткою всього життя

  Г. Сковороди?

VІ. Підсумок уроку

1.Бесіда.

-         Чим зацікавив вас життєвий приклад Г. Сковороди?

-         Взагалі, чи можна назвати його життя прикладом?

   -   На надгробку Г. Сковороди написані такі слова: «Світ ловив мене, але не впіймав». Чи можуть вони бути візитною карткою всього його життя? Визначте основні аспекти філософської системи Г.Сковороди (Додатки №3-4)

- Портрет Г.Сковороди прикрашає українську грошову банкноту найвищого достоїнства – 500 гривень. За що філософу ця честь?

2.Запитання про реакцію читача.

·        Які істини, на ваш погляд, може почерпнути для себе сучасна світська людина? (Загальнолюдські цінності, любов до ближнього, уникнення злих вчинків, порушення Божих заповідей.)

·        Що треба робити, щоб почувати себе щасливим? (Щастя, сенс нашого існування в наближенні до Бога. Тільки стаючи духовною ( такою, що пізнала себе, подивилася на себе «оком віри»), людина здобуває свободу й щастя.)

·        У чому суть ідеї «спорідненої праці»?

·        Яку з філософських ідей підтверджують слова: «Бажаєш бути щасливим?.. Для цього не треба їздити за моря, колінкувати перед сильними світу сього, щастя завжди і всюди з тобою, його треба пізнати». (Ідея самопізнання та самовдосконалення.)

Учитель.

- Ви пройшлися стежкою дитячих років Сковороди Григорія Савича. Слухаючи цю інформацію, мабуть мимоволі пригадували і своє дитинство, порівнювали…

Я хотіла б, щоб зараз ви провели певну паралель між своїм і його дитинством. Що ж спільного і відмінного у кожного  з вас?

Учитель. Як бачимо, багато чого спільного, отже , кожен  з вас може стати великою людиною. Головне – поставити мету і чітко її слідувати.

 3. Слово вчителя.

І виламавши палицю із тину,

Він темними бараками пішов

Кріпацьким дітям викладать латину,

Бентежити думками рабську кров.

Це рядки з поезії Дмитра Павличка "Сковорода".

Так, Григорій Сковорода мужньо вистояв перед усіма життєвими спокусами: відмовився від служби при царському дворі, багатства, пропозиції стати "стовпом церкви", одруження з коханою. Він обрав свободу - матеріальну і духовну, аскетичний, зате високоморальний спосіб життя. Відзначався чисто­тою помислів, глибиною думок, силою волі, постійним самовдосконаленням, прагненням пізна­ти себе і світ. Завдяки цим чеснотам він був вищий за приземлене оточення, сповнене духовної черст­вості й жадоби до наживи. Воістину, світ ловив йо­го, але не впіймав.

4.Складання сенкану із словом Григорій Сковорода.

Алгоритм     складання    сенкану.

У першому рядку   записується 1 слово, іменник, який є темою   сенкану.

У другому рядку – 2 слова, прикметники, які є означеннями теми.

У третьому рядку учні записують 3 слова, дієслова, які вказують на активність, дієвість, пов’язану з темою.

У четвертому – записується фраза, якою висловлюється розуміння ( чи ставлення до теми ). Фраза складається з чотирьох слів.

У п’ятому – записується одне слово, іменник, синонім

( висновок, асоціація ) до теми.

         Григорій Сковорода

Чесний, вольовий

Не кориться, мандрує, пише

Відомий філософ, мудрець

Мандрівник

VIІ. Оцінювання.

VIIІ. Домашнє завдання.

І група – Якби вам довелося зняти художній фільм про  Г.Сковороду, то який фрагмент життя ви в ньому висвітлили б? Поясніть свій вибір.                                                   

ІІ група – Скласти словник літературознавчих термінів, які зустрічались під час вивчення творчості Г.С. Сковороди.

І                 ІІІ група – Розповісти про цікаві сторінки життя Сковороди, спираючись на репродукції картин (художники  І. Їжакевич, В. Лопита, С. Васильківський,

 Т. Трохименко)

IV група – Скласти кросворд „Г. Сковорода – письменник і філософ.