Відкритий урок української мови в 6-А класі на тему: « Написання -н- і -нн- у прикметниках»

Мета: 1. Дати учням основні відомості про написання –н- і –нн-  у прикметниках, виробляти  орфографічну грамотність, застосовуючи правила.

2. Розвивати творчі вміння  зіставляти, порівнювати, моделювати мовні явища, знаходити й виправляти помилки  у правописі прикметників.

3. За допомогою мовленнєво – комунікативного дидактичного матеріалу  сприяти вихованню глибокої поваги та пошани до великого сина українського народу – Тараса Григоровича Шевченка.

         Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

         Обладнання: таблиці, схеми, портрет Т. Г. Шевченка, презентація «Написання -н-  і  -нн-  у прикметниках»

                                                

Хід уроку

        

                                                                                 Зоре моя вечірняя,

                                                                           Зійди над горою,

                                                                           Поговорим тихесенько

                                                                           В неволі з тобою.

                                                                                              Т. Г. Шевченко

 І. Організаційний момент

Доброго дня, милі діти! Сьогодні девіз нашого уроку такий:

 «Зібратися разом – це початок, триматися разом – це прогрес, працювати разом – це успіх». А все, звичайно, означає, що лише дружно і організовано ми зможемо вивчити нову тему, засвоїти правила, відчути надійну підтримку і міцне плече однокласника. Також потрібно заповнити картку оцінювання роботи на уроці(додаток 1).

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Нашу роботу пропоную розпочати  з «Незакінченого речення».

1.     Розділ мовознавства, що вивчає відомості про частини мови, називається … (Морфологія)

2.     Прикметник – це  … частина мови. (Самостійна)

3.     Прикметник виражає … (Ознаку предмета)

4.     Морфологічні ознаки прикметника… (Змінюється за родами, числами, відмінками).

5.     Синтаксична роль прикметника. (Означення, присудок)

6.     За розрядами прикметники поділяються на… (Якісні, відносні, присвійні).

7.     Який розряд прикметника утворює ступені порівняння? (Якісний).

8.     Назвіть ступені порівняння прикметника. (Вищий, найвищий).

9.      Назвіть форми ступенів порівняння прикметника. (Проста і складена).

10.                       Які форми мають прикметники? (Повну та коротку).

11.                       На які групи поділяються прикметники? (Тверда і м’яка).

12. За чим визначають групи прикметника. (Приголосний, на який закінчується основа слова).

13. Основні способи творення прикметників - … (Префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, основоскладання).

2. Каліграфічно – орфографічна хвилинка (перевірка виконання домашнього завдання).

Від іменників  потрібно було утворити прикметники і записати (повторення спрощення у словах): честь – чесний, користь – корисний, щастя – щасливий, зап`ястя -      зап` ястний, контраст - контрастний, блага вість – благовісний, піст – пісний, радість – радісний, совість – совісний, студент – студентський., якість-якісний, баласт – баластний.

Пригадати винятки, у яких спрощення не відбулося.

Яким способом утворені ці прикметники? А слово благовісний?

ІІ. Ознайомлення з темою, метою уроку

Надворі вповні весна. Що ж вона нам принесла? Які чудесні святкові дні завітали до нас? (Міжнародний день 8 Березня, 201 – річчя з дня народження     Тараса Григоровича Шевченка -   геніального сина українського народу).

           Тож продовжимо працювати над вивченням самостійної частини мови – прикметником, будемо засвоювати з вами навички правильного написання слів з -н- і -нн-, моделювати, зіставляти, знаходити і виправляти помилки і, таким чином, готуватимемося до контрольної роботи.

 Запишіть тему, мету, епіграф уроку (слова взяті з поеми «Княжна»).

         Хвилинка поезії. Виразне читання учнем  уривка  із твору «Княжна».

Хоч у неволі, та Кобзар веде дружню, лагідну, тиху розмову із своєю зорею, яка світить довго і навіки. А вона ясніше горітиме, коли наш урок буде ще однією символічною зіронькою у вінку слави Кобзареві.

          ІІІ. Мотивація навчальної діяльності вивчення матеріалу

          ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.     Дослідження-моделювання

Для цього попрацюємо колективно і створимо «Ефект народження правила»

На дошці проектуються слова (презентація)

        

Учні на дошці розбирають слова за будовою. Визначають частину мови і  спільну орфограму «Подвоєні літери». Формулювання правила.

   

2.     Самостійна робота з підручником

3.    «Четверте зайве»(додаток 2)

Знайдіть у кожному рядку зайве слово.

1)   Розум…ий, бід…ий, сторо…ій, жадіб..ий.

2)   Істи…ий, кі…ий, щогоди…ий, мир…ий.

3)   Парка…ий, голос…ий, ваго…ий, цикло..ий.

4)   Магнітофо…ий, вантаж…ий, холод…ий, кабінет…ий.

5)   Заліз..ий, безтала…ий, полотня…ий, хмар…ий.

4.     Коментоване письмо

На дошці портрет Т. Г. Шевченка та слова:

І  мене в сім ї великій,

В сім `ї  вольній, новій,

Не забудьте пом `янути

Незлим тихим словом.

 Учні знаходять у тексті прикметники і підбирають до них антоніми (новий – старий, вільний – залежний, незлий  - жорстокий,  грубий; тихий  - голосний, великий - малий). Розбирають слова вольний, незлим. новим  за будовою.

Перевірка завдань.

        

V. Закріплення вивченого матеріалу

         1. Ланцюжок знань (додаток  3)

Від іменників, надрукованих на окремих листочках, ланцюжком усно утворюємо  прикметники за допомогою  -н- і -нн-, якщо допущені помилки, то сусід за партою виправляє і пояснює орфограму (зміна, без імені, віск, пісок, стіна, глина, камінь, сокіл, лебідь, буква, день,  вечір, жито, дорога, скло,  весна, зоря).

        

2.Ріс Тарас Шевченко розумною, допитливою  дитиною, хотів усе знати.

(Розмова між мамою і сином). Діалог виконують учень та учениця.

- Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

- Так, синочку, правда.

- А чому так багато зірок на небі?

- Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

- Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

- Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її  свічка ледь – ледь тліє. А коли людина добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини

горить ясно, і світло це далеко видно.

- Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

- Старайся, мій хлопчику…   

         3.У вінок слави Кобзареві (робота в групах)

 Ви, діти, також старайтеся і прикріпите у вінок слави Великому Кобзареві зірочки, якщо виконаєте завдання в групах швидко та результативно! А допоможе  вам схема  «Написання -н-  і  -нн-  у прикметниках»(додаток 4)

Пишеться -нн-	Пишеться -н-
1. У прикметниках, утворених від іменників з основою на -н- за допомогою суфікса -н-: стіна + н = стінний, день + н = денний	1. У прикметниках, утворених від іменників з основою на будь-який приголосний (крім -н-) за допомогою суфікса -н-: брат + н = братній, клас + н = класний
2. У прикметниках з наголошеними -анн-, -енн-, -янн-, що вказують на збільшену ознаку або неможливість дії: нездоланний, священний, незрівнянний, старанний, здоровенний Увага: даний, довгожданий	2. У прикметниках, утворених додаванням -ан-, -єн-, -ин-, -їн-, -он-, -ян- до основи іменників: гречаний, пташиний, солоний Увага: божественний

                                               1 група                   

    1 завдання     «Павутинка»

До прикметників дібрати синоніми з довідки, установити відповідність, усно пояснити правопис.

Хоробрий –

Немолодий –

Непереможний –

Безкінечний –

Гарний –

Молодий –

Яровий -

Сучасний –

Жорстокий -

Фальшивий -

Довідка (Нездоланний, незліченний, неправдоподібний, незрівнянний, теперішній, мужній, літній, юний, весняний, непримиренний).

    2 завдання. Розібрати за будовою слово весняний.

Відповідь.   1 завдання        

Хоробрий                              мужній

Немолодий -                          літній

Непереможний                      нездоланний

Безкінечний                           незліченний

Гарний                                   незрівнянний

Молодий                                юний

Яровий                                  весняний

Сучасний                               теперішній

Жорстокий                                      непримиренний

Фальшивий                                     неправдоподібний

Відповідь.  2 завдання      Весн – ян –ий.   

2 група    

 Завдання

Дібрати прикметники  до слова «зіронька», не менше 8. Використати      

два  прикметники  з –н- та –нн-  (бажано епітети).

Один прикметник із словом зіронька ввести у речення.

Відповідь

Прикметники до слова зіронька (за словником епітетів

укр. мови за ред. Л. О. Пустовіт)

Блискуча, бліда, діамантова, кришталева, перлиста, прозора, срібляста, яскрава, ясна, червона, вечірня, вранішня, недосяжна, самотня, світанкова, байдужа, весела, мовчазна, ніжна, привітна, тиха, щаслива, блакитноока, трепетно – ясна, вічна, химерна, холодна.

3група

Завдання. Знайти  і виписати прикметники з -н- і –нн-  із творів  Тараса

Григоровича  Шевченка. Пояснити орфограми.

Отакий – то Перебендя,

Старий та химерний.

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами.

Нащо стали на папері

Сумними рядами.

Ти вічний без краю!... люблю розмовлять,

Як з братом, з сестрою, розмовлять  з  тобою.

Постривайте, світ – не хата,

А ви малі діти,

Нерозумні.

Блаженний муж на лукаву

Не вступає раду.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом ’янути

незлим, тихим словом.

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні.

Святий, огненний господине,

Спалив єси луги, степи,

Спалив і князя,і дружину,

Спали мене на самоті.

О мій Славутицю преславний,

Моє ти ладо принеси!

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине..

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Без золота, без каменю,

Без хитрої мови,

А голосна та правдива, як Господа слова.

2 завдання. Указати слова книжного походження, пояснити їх лексичне значення.

Відповідь.  Химерний, сумними, вічний, нерозумні, блаженний, вольній,

славній, огненний, преславний, голосна.

Блаженний – дуже щасливий, який  виражає щастя, радість.

 Огненний – вогняний.

Ладо (заст.) – пестлива назва чоловіка, дружини, дитини; любий, коханий.

VIІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Метод «Диво в решеті» (додаток 5).

В поданих словах вставити –н- або –нн-. Розподілити слова в 2 колонки. В першу – з –н-, в другу – з –нн-.

 Стиль…ий, пли…ий, роди…ий, силь…ий, здорове…ий, зміша..ий, голуби…ий, незрівня…ий, ці…ий.

Диво – в ключі. Підкресліть у кожному слові 2 літеру. Виняток- останнє  слово. В ньому 1 літеру.. Яку фразу ви отримали ? ТИ МОЛОДЕЦЬ!!!!!!!  Ви дійсно, діти, молодці!

Учитель: як же оцінили ви свою роботу на уроці? Що про це говорить ваша картка самооцінки.

Життя іде. Сивочола історія все віддаляє від нас дні, тижні, роки, століття. Міняються моральні цінності, тільки таїна високого мистецтва не підвладна часові. Воно є тим вічним скарбом, що йде по землі від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. І тому кожен народ має своїх духовних велетнів – провідників у самобутній національний світ. Для нас, українців, таким став великий син, пророк, земляк – Тарас Григорович Шевченко. Це ім`я - символ нашого народу. Чим Кобзар зажив такої шани та всенародної любові?

Висловлення думок учнів.

         VІІ. Підсумки  уроку

         Тож нехай буде благословенною та година, і тая хата, і село, що Україні принесло з великих найбільшого сина. А його провідна зоря сіятиме вічно, бо вона безсмертна.

-Що ми вивчили на уроці? Коли пишеться -н- і -нн- у прикметниках? Навести приклади.

-Що було для вас найцікавішим?

-Що почуте про Тараса  Шевченка найбільше вразило і запам`яталось?

Оцінювання учнів.

         VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати  § 46

 1 група - написати твір – роздум «Думками я лину до Кобзаря» 

2 група – скласти  розповідь -  екскурс «Тарасові шляхи у нашім краї», використовуючи

 прикметники  з -н- і -нн.

3 група - Розіграти діалог за вивченою темою  «Правопис -н- і –нн- у прикметниках», використовуючи завдання та правила із підручника.

Використання сучасних інтерактивних технологій як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Схвалено науково–методичною радою

районного методичного кабінету

відділу освіти Барської РДА

( Протокол №4 від 20. 11. 2014 року)

Рецензенти:

Сторожук А. І., кандидат мистецтвознавства, доцент, відмінник освіти

                        України, викладач-методист, заступник директора з       

                        науково-методичної роботи та міжрегіональних зв’язків    

                        Барського гуманітарно-педагогічного коледжу  імені

                        Михайла Грушевського;

Гвардіян Л. В., методист райметодкабінету;

Радзіх А. С., керівник методичного об’єднання вчителів української    

                        мови та  літератури Барського району, вчитель  

                        української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. №4 

                        м. Бара, вчитель вищої категорії, вчитель–методист.

Укладач:

Слободянюк Л. М., учитель української мови та літератури

                        ЗОШ І–ІІІ ст. №1 м. Бара, вчитель вищої категорії,

                        старший учитель.

                       

Слободянюк Л. М.  Використання сучасних інтерактивних технологій як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури.  Навчально-методичний посібник. – Бар, 2014. – 60 ст.

В основу посібника покладено матеріали досвіду використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури.

Подається характеристика інтерактивних технологій, опис умов, принципів та підходів до їх ефективного застосування.

Для вчителів української мови та літератури, керівників шкільних методичних об’єднань.

Зміст

1.  Вступ.  Актуальність та необхідність інтерактивного навчання

2.  Науково–теоретична база.  Педагогічні технології: класифікація та структура

3.  Сутність,  основні переваги та недоліки інтерактивного навчання

4.  Класифікація інтерактивних методів

5.  Використання інтерактивних технологій на уроках української літератури та мови

6.  Практичне  застосування інтерактивних методів на уроках української словесності (з досвіду роботи)

7.  Розробки уроків з використанням інтерактивних технологій

8. Висновки                          

9.  Література

10.  Додатки

Вступ. Актуальність та необхідність інтерактивного навчання

Соціально–політичні зміни, що відбуваються в суспільстві, потребують відповідного перенесення акцентів у освітній галузі. Нова освітня філософія визначила пріоритетні напрями педагогічної діяльності, серед яких особливої ваги набирає стратегія спрямування навчально–виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенціальних можливостей та здібностей учнів. Перед педагогами стоїть завдання навчити учнів здобувати інформацію, самостійно приймати рішення, орієнтуватися в мінливому світі. Як у наш складний, проблематичний час відшукати ті оптимальні форми, методи й засоби навчання, які не лише  забезпечували б високий рівень знань, а й сприяли формуванню інтелектуально розвиненої особистості, національно–свідомого громадянина?  Найважливіша роль у цьому процесі належить школі, саме в ній навчання повинне підпорядковуватись ідеї розвитку особистості за допомогою  особистісно зорієнтованих інноваційних педагогічних технологій. Ефективність  їх використання значною мірою залежить  від того, як  реалізується творчий потенціал особистості учня.

Принцип особистісної орієнтації навчання передбачає забезпечення вчителем оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних потреб, інтересів, прагнення, заохочення до самостійності у вивченні української мови, самопізнанні та саморозвитку. З цією метою вчитель заохочує і надає допомогу у визначенні індивідуальної навчальної мети, плануванні й організації роботи над її досягненням у міру  готовності до самостійної  пізнавальної діяльності.

Звернення до особистісно зорієнтованого навчання як нової філософії освіти зумовлене кризою, в якій опинилася українська школа – складник світової освітньої системи.

Причина кризи – невідповідність нинішньої освіти вимогам суспільства до рівня освіченості: учень має здобути не просто знання, вміння й навички, а і здатність до співпраці, мобільність, комунікативність, прагнення досягти  життєвого успіху, вміння робити власний вибір та ставити особисті цілі тощо [10; с.13].

Мета дослідження:  визначити, дослідити й обґрунтувати особливості застосування інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури.

Гіпотеза дослідження: передбачається, що навчання за допомогою використання інтерактивних технологій сприятиме розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Основні завдання:

1. Визначити загальну суть інтерактивного навчання.

2. З’ясувати і розкрити шляхи підвищення ефективності сучасного уроку української мови та літератури завдяки інтерактивним технологіям.

3. Проаналізувати науково–методичну літературу з проблеми дослідження.

4. Розглянути структуру і методику інтерактивного навчання.

5. Поділитися досвідом проведення уроків з використанням інтерактивних методів навчання.

Науково–теоретична база.

Педагогічні технології: класифікація та структура

На сьогодні вченими визначено чотири основних педагогічних парадигми, що реалізуються в навчально–виховному процесі: класична педагогіка, маніпулятивна педагогіка,  педагогіка підтримки, інформаційно– комп’ютерна. Наприклад:  модель саморозвитку особистості (М.Монтессорі), модель проектів; модель педагогіки співробітництва, гуманно–особистісна модель Ш.О. Амонашвілі; модель особистісно  зорієнтованого розвиваючого навчання І.С.Якіманської, модульно–розвиваюча модель навчання (парадигма педагогіки підтримки); модель проблемного навчання, розвиваюче навчання (В.В.Давидов);  педагогічна модель вільної праці

(С.Френе);  Вальдорфська педагогічна модель та ін.

Визнання пріоритетності всебічного розвитку особистості прийшло на заміну «гармонійному розвитку особистості» і включає в себе відповідну сукупність технологій розкриття й розвитку в особистості задатків, якостей і здібностей, що забезпечують творчу діяльність. Це передбачає:

-         формування в учнівської молоді мотивації до учіння;

-         розвиток логічних (аналіз, синтез, класифікація, порівняння) та інтелектуально–евристичних (уява, фантазія, інтуїція та інших) здібностей;

-         розкриття світоглядних, моральних, естетичних та комунікативних якостей;

-         розвиток індивідуальних особливостей особистості;

-         формування почуття прагнення до самовдосконалення.

  

Сутність,  основні переваги та недоліки інтерактивного навчання

Сутність інтерактивних технологій полягає у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне, у співпраці), в якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, координатора роботи груп. При застосуванні інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри.

В основі інтерактивного навчання лежать принципи:

-         безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов’язує вчителя (організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми;

-         взаємного інформаційного, духовного  збагачення; при цьому організовується навчальний процес таким чином, щоб учасники його мали можливість обмінятися життєвим досвідом, одержаною інформацією;

-         особистісно зорієнтованого навчання.

Застосування інтерактивних технологій вимагає старанної підготовки вчителя та учнів. Вони повинні навчитись успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні думки, вміти ставити запитання і відповідати на них [9; с.78]. Вчителям потрібно відкинути звичку навіть після широкої дискусії пропагувати єдино правильне рішення. Розглядаючи будь–яку проблему, необхідно забезпечити можливість для роздумів учнів, сумнівів, пошуків істини. Дійсно, інтерактивні  технології навчання мають свої переваги, а саме:

-         учні засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка);

-         вчитель отримує можливість диференційованого підходу до учнів із спеціальними потребами – особистісними та інтелектуальними;

-         змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння і навички, організаційні здібності;

-         значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на вирішення проблем з дисципліною, педагог сильніше розкривається перед учнями як лідер, організатор.

Є  в інтерактивного навчання і опоненти, що не згодні з якимись методами і самими формами проведення таких уроків. Вони запевняють, що ці форми зменшують роль учителя на уроці, можуть підірвати його авторитет. Бо в живій дискусії, під час обговорення будь–яких проблем, учитель може і не знати відповіді на якесь запитання, результати роботи учнів менше передбачувані, крім того, дисципліна на інтерактивному уроці може бути проблемою для вчителя, за невдалого навчання необхідно перенавчати учня та школяра–вчителя, що потребує додаткового часу. Саме ці думки спростовуються досвідом проведення уроків з літератури та мови, де вчитель і учень спілкуються, аналізують, діляться результатами власного досвіду. Я вважаю, що ефективність інтерактивних технологій залежить від роботи вчителя, який  повинен давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання; на одному занятті використовувати одну-дві інтерактивних вправ, а не їх калейдоскоп; проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.

  

Класифікація інтерактивних технологій.

Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів розрізняють:

Використання інтерактивних технологій

на уроках української літератури та мови

На уроках літератури нові технології навчання спрямовані на розвиток таких здібностей, як-от: здатність бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, трансформувати та синтезувати інформацію, здійснювати пошук, дослідницьку роботу.

Учитель, обравши певну (нову для себе) технологію викладання, завжди ризикує, бо участь в ній учнів не може бути точно спрогнозована [11; с.27]. Але не обов’язково через помилковість учительського задуму, а тому що:

по-перше, література не передбачена щодо своєї відкритості до нових прочитань;

по-друге, людина має внутрішнє джерело нового в собі,  тож раптова зміна навчальної ситуації та імпровізації вчителя - явище цілком нормальне.

Дійсно, саме інтерактив  виключає домінування як одного доповідача, так і однієї думки над іншими. Інтерактивний - означає здатний взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з  ким-небудь, для літератора - з художнім текстом, уявлюваним автором, літературним героєм, критиком, реальним товаришем, викладачем.

Орієнтація сучасного літературознавства на діалогізм як принцип розуміння художнього тексту, а в педагогіці -  на діалог двох суб’єктів навчального процесу, учня і вчителя, роблять інтерактивну технологію особливо привабливою і корисною для викладача-словесника.

Учні мають емоційно і вдумливо сприймати твір мистецтва слова, отримувати якісні, системні, сучасні знання, вміти ними вільно оперувати в нових умовах, усвідомлювати їх місце в історії української літератури. Урок має бути ефектним і оптимальним за структурою. Застосування інтерактивних методик висуває певні вимоги до структури уроку, яку докладно описала  Пометун О.І.  у посібнику «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання» [8; с.192]:

1.     Мотивація.

2.     Оголошення, представлення теми та очікування результатів.

3.     Надання необхідної інформації.

4.     Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.

5.     Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Ще одна сучасна вимога до уроку – інтеграція знань, отриманих з різних предметів. Тому вчитель літератури на уроці вводить літературознавчі знання в історичний, світовий літературний та загальномистецький контекст. Американські педагоги виділили окрему фазу уроку, яка називається рефлексією [4; с.45].  

Специфікою інтерактивних уроків є обов’язкова попередня домашня робота учня, звичайно, за раніше оголошеною вчителем проблемною темою. Тому і проходять ці уроки особливо цікаво, бо цьому передує серйозна попередня робота з різноманітним матеріалом і багатьма літературними джерелами. План підготовки учнем матеріалу має бути таким:

1.     Визначення теми та напрямків її розкриття.

2.     Мета і дослідження матеріалу.

3.     Обґрунтування актуальності теми.

4.     Первинне сприйняття художнього тексту.

5.     Спостереження, аналіз матеріалу і висунення власної гіпотези.

6.     Фіксування прочитаного. Виписки, тези, цитати як раціональна форма фіксації матеріалу.

7.     Аргументація думки як необхідна умова істинності всіх тверджень дослідника.

8.     Ілюстрування думки найбільш показовими та переконливими прикладами, цитатами.

9.     Орієнтовний план відповіді опоненту.

10.       Посилання на використані літературні джерела.

Хочеться особливо наголосити на найважливішому пункті плану підготовки матеріалу – на аргументації. Оскільки головне місце посідає міркування, остільки володіння цим типом мовлення є необхідною передумовою істинності всіх тверджень учня.

У кооперативній формі організації навчальної діяльності учнів провідну роль відіграє спілкування і взаємодія учнів один з одним. Продуктивною кооперативна робота може бути лише тоді, коли склад груп постійно змінюється і кожен учень так чи інакше спілкується з усіма іншими учнями.

Нові технології навчання формують в учнів уміння уникати конфліктних ситуацій під час розв’язання суперечливих питань. Для цього я часто використовую пошукові методи інтерактивних технологій: 

1.     Аналіз художнього тексту на межі з іншою галуззю гуманітарної

науки - філософією, естетикою, історією, мистецтвознавством, народознавством.

2.     Бесіда за Сократом (учні ставлять проблемні питання і шукають шляхи їх вирішення).

3.     Ділова гра.  Відтворюється поведінка і робота конкретних працівників (учителя, редактора, журналіста, перекладача).

4.     Дискусія. Обговорення складної проблеми, пошук істини.

5.     Мікродискусії.  Група складається з мінімальної кількості учнів.

6.     Творча лабораторія. Мікрогрупи подають свої творчі наробки:  власні вірші, міні-твори, новели, сценарії.

7.     Мозкова атака. Група ділиться на дві частини: генератори ідей і критики. Першими виступають генератори, а далі -  критики.

8.     Особистий саморозвиток. Після виступу учень критично оцінює себе і аналізує недоліки.

9.     Проблемний семінар. Мета – провести учнів шляхом суперечностей і дискусій, застосувавши форми групової роботи в доведеній істині.

10.       Акваріум. Частина групи сидить в центрі кабінету в оточенні інших і веде дискусію. Кожен з тих, хто сидить навколо, закріплений за декількома учасниками дискусії, а потім висловлює свої зауваження і коментарі.

Форми групового навчання виховують відповідальність за свою ділянку роботи, витрачений час, виконані завдання, формують міцні і дружні учнівські колективи. Є твердження вчителів-практиків і про корисність інтерактивних технологій для фізичного здоров’я учнів, бо вони знімають нервове напруження, елементи гри вносять позитивні емоції [7; с.45].

       Найефективнішими з погляду досягнення мети особистісно зорієнтованого навчання є активні й інтерактивні технології навчання [2; с.19]. Так програмою передбачено, що «... заняття з української мови треба будувати так, щоб кожен із проведених видів робіт виконував свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, щоб учні успішно оволодівали монологічним і діалогічним мовленням, спираючись на знання про текст, стилі, типи, жанри мовлення, ситуацію спілкування, набували культури мовлення» [1; с.10]. Потрібно складати більше  діалогів  відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів, з особистими враженнями, спостереженнями, з характеристикою людей при зустрічі, знайомстві, прощанні, телефонній розмові, диспуті...

  Ураховуючи вікові особливості підлітків, у навчально-виховному процесі досить ефективним є використання рольових, дидактичних ігор. Гра -  це  творчість і водночас праця. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, самостійно мислити, розвивається увага, прагнення до знань. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, розвивають уяву, фантазію. Навіть найпасивніші діти включаються в гру з великим бажанням.

  Рольова гра – імітаційна форма активного навчання, що потребує менших затрат часу на її розробку та впровадження, і при розв’язанні психолого–педагогічних  завдань і ситуацій є надзвичайно ефективною.

  Серед пріоритетних методичних засобів формування мовленнєвих і комунікативних умінь на уроках української мови чільне місце належить ситуативним завданням як виду рольових ігор. Наприклад, гра «Ти – оратор», під час якої учасники одержують завдання прочитати речення з певними інтонаціями [12]:

-         спочатку захоплено, а потім з осудом (Ну і вірші.);

-          із захватом та  розчаровано (Оце так сюрприз!);

-         зачудовано та  зневажливо (Яка красуня!).

Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширеними з них є моделюючі. Кожна гра така відбувається за певною схемою: учні «вводяться» в ситуацію, на основі якої вони отримують ігрове завдання і виконують відповідні ролі. А після завершення сценарію – обговорення, рефлексія того, що відбулося, усвідомлення учнями отриманого досвіду на теоретичному рівні.

Рольові ігри ситуативного характеру створюють сприятливий психологічний та емоційний настрій, атмосферу вільного спілкування. Так

під час ситуативної гри «Чи комунікабельна ти людина?» учням у парах пропонується скласти діалог, обіграти одну із запропонованих життєвих ситуацій. Під час розмови слід пам’ятати про інтонацію, жести, міміку.

Пропоную такі теми:

-         Обмін думками з приводу цікавих телепередач.

-         Ви – близькі друзі, але давно не бачилися.

-         У вас багато приємних спогадів.

-         Ви – казкові персонажі з відомої казки. Яка розмова відбудеться між вами у казковому королівстві?

Основна функція занять з використанням симуляцій полягає у навчанні шляхом дій (чим ближча ігрова діяльність учнів до реальної ситуації, тим вища її навчально-пізнавальна ефективність). Ще у Стародавньому Римі вчителя, який викладав основи наук, називали «учителем ігор». Відомий психолог Д.Ельконін вважав, що гра – це форма творчості, природна потреба організму. А традиційне  неемоційне «серйозне»  навчання пригнічує природу дитини.  Дидактичну гру (мовну, рольову, ситуативну гру, брейн- ринг) можна використовувати на будь-якому етапі уроку [6; с.5].

  Технологізація освітнього процесу передбачає розробку відповідного дидактичного матеріалу, систему уроків. За цього підходу визначальними мають бути групова робота, учнівські диспути, рольові ігри, керовані дослідження та самостійні проекти, розігрування діалогів, ведення бесіди.   Серед інтерактивних форм роботи на уроках української мови, які збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу самовдосконалення,  поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що утворюються різними способами (за рядами, вибором самих учнів, рівнем успішності, переліком проблем, інтересами тощо).

  Ці педагогічні технології здебільшого застосовуються під час пошуку інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів.

  Системне застосування таких інтерактивних методів навчання, як «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Мозаїка», «Ток-шоу», «Суд» та ін.,  дає можливість отримувати високі та стійкі результати.

Активне використання методу проектів у поєднанні з інтеракцією дозволяє учням побачити результати своєї творчої діяльності, наприклад, кросворди, лінгвістичні казки, сюжетні малюнки, словники. Такий вид роботи обов’язково передбачає репрезентацію та захист проектів.

Таким чином, головною умовою ефективності особистісно зорієнтованого навчання є використання таких інтерактивних методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку.

Практичне застосування інтерактивних методів на уроках української словесності (з досвіду роботи)

Сучасна епоха характеризується становленням нової теорії освіти – особистісно зорієнтованої. Організація уроку на різних його етапах передбачає різну роль учителя:  вчитель–організатор,  вчитель–спостерігач, вчитель–консультант.

На цих уроках я виступаю лише в ролі організатора навчального процесу, лідера групи, помічника.

Одночасно з використанням традиційних методів я активно практикую інтерактивні методи: навчальні ігри, моделювання, роботу з документами, екскурсії, роботу з наочними посібниками, використовую прийоми:  «учень в ролі вчителя» і «кожен вчить кожного», творчі завдання, роботу в малих групах.

Як зразок, фрагмент уроку української літератури 9–й клас.

Тема: Значення творчості Григорія Савича Сковороди

1.                Творча робота в малих групах.

2.                Учні за допомогою головуючих (спікерів) груп знайомляться із завданням,  визначають між собою методи його використання. (Завдання для кожної групи подаються на аркушах різного кольору).

        Перша група: ознайомити з поетичним доробком Г.Сковороди.     Прочитати в ролях байку «Бджола та Шершень».

Друга група: розкрити специфіку байок Григорія Сковороди. Проілюструвати байки і дібрати до них рядки з творів. Провести інсценізацію яскравої ярмаркової сценки «Баба та Гончар».

Третя група:  виписати з творів Г.С. Сковороди епітети, порівняння з виразним емоційним забарвленням. Розказати про оцінку спадщини мандрівного філософа видатними діячами мистецтва.

Четверта група: підготувати повідомлення «Новаторство літературної творчості Г.С. Сковороди» .

3.Виконання роботи.                                                                                     Учні обговорюють завдання в групах, виконують їх.  При потребі вчителем надається необхідна допомога. Під час виконання завдань учням звучить запис пісні «Всякому городу нрав і права». Кожна група по черзі має побувати в «Акваріумі», діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом .

На уроці, який передбачає вивчення значної кількості інформації за короткий проміжок часу, використовую такі методи: «Ажурна пилка», «Коло ідей».  Під час вивчення біографії письменника намагаюся підбирати цікаві факти з висловами відомих людей. Після закінчення роботи пропоную учням виділити головну думку, а потім поставити запитання одне одному (метод «Робота в парах»).

Ефективною і, безперечно, цікавою інтерактивною технологією є «Мозковий штурм», який я часто застосовую на практиці.

Фрагмент уроку   української мови 8-й клас.

Тема:  Двоскладне просте речення.  Структурні особливості простого речення.  Підмет. Способи вираження підмета.

Працюючи за  методом «Мозковий штурм», використовую такий алгоритм:

 І. Визначення проблеми.

ІІ. Обговорення, перед яким вивішую у класі плакат з такими правилами:

1. Кажіть усе, що спаде на думку.

2. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.

3. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь–ким іншим.

4. Розширення запропонованої ідеї заохочується

Протягом 2–3 хвилин учні повинні записати у зошитах все, що знають про речення. Запис потрібно робити у вигляді  плану, тез, питань.

Учні по черзі зачитують по одному визначенню. Наприклад:           

 1. Речення – це основна синтаксична одиниця, що виражає закінчену думку,

яка повідомляється як реальна або як бажана чи можлива за певних обставин.

2. За будовою речення бувають прості і складні.          

3. За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні, спонукальні.

4. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поділяються на поширені та непоширені.

5. Граматичною основою речення є підмет і присудок .

         Пояснюючи теми, пов’язані із системою образів, поглядів, застосовую такі технології: «Розігрування рольових ситуацій» або «Суд від свого імені», «Коло ідей», «Акваріум» тощо. Наприклад, систему образів у творі «Гайдамаки» Т. Шевченка можна продемонструвати, використовуючи «Суд від свого імені». Тому клас умовно ділю на 4 групи, кожній з яких пропоную завдання. Судове засідання проводиться за таким сценарієм:

-         суддя викладає суть справи;

-         обвинувач наводить заяву–аргументацію, суддя, адвокат ставлять йому запитання;

-         адвокат виступає на захист підсудного;

-         Іван Гонта бере слово, відповідає на запитання адвоката й обвинувача;

        -   суддя  виносить рішення.      

             Підсумовуючи, я ще раз прошу коротко пояснити рішення суддів. На відміну від справжнього суду, на уроці–суді було кілька адвокатів та обвинувачів.  Вирок обґрунтовується, отже, така форма проведення заняття сприяє з´ясуванню суті проблеми. Як і на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати і ті, кого звинувачують [14]. Дуже часто при вивченні творів української літератури в старших класах час від часу виникають ситуації, коли учні неоднозначно сприймають образ чи ситуацію, по–різному ставляться до персонажів. Так сталось й під час роботи над образами Пузиря (І.Карпенко–Карий «Хазяїн»),  Гриця Летючого  (В.Стефа-

ник «Новина»), Чіпки Вареника (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні» ) у 10 класі. Для того, щоб саме допомогти учням розібратися в такій складній ситуації, пропоную їм провести урок–суд. Діти повинні пам’ятати, що суд має бути об’єктивним, справедливим.

Особливо цінними є уроки–диспути, уроки–дискусії. Я використовую такі правила проведення дискусії:

1.     Не перебивати.

2.     Не повторювати.

3.     Уникати багатослів’я та марнослів’я.

4.     Не втрачати самовладання.

На уроках української літератури мною були підготовлені такі питання та завдання для проблемної дискусії:

       1. «Гайдамаки – злочинці чи месники?» (за поемою Т.Г.Шевченка  «Гайдамаки»).

2. Доведіть супротивне: Т. Шевченко – поет-революціонер чи ніжний лірик? (Інтимна лірика Т. Шевченка).

       3. У чому трагікомізм Кайдашевої сім’ї сьогодні? (І. Нечуй–Левицький «Кайдашева сім’я»).

       На уроках літератури у 8–9 класах часто використовую метод «Спільний проект». Він має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків [13].

Фрагмент уроку української літератури 9-й  клас.

Тема: І. Котляревський. «Енеїда». Історія створення. Національний колорит. Проблеми і мотиви твору.

1. Поділ на групи та розподіл ролей у середині групи: спікер, секретар, доповідач.

2. Завдання: кожній групі доказати, що поема «Енеїда» за жанром - це ліро–епічна (перша група), травестійна (друга група), бурлескна (третя група) поема. Навести ілюстративні приклади.

3. Представлення результатів роботи. Кожна група захищає свою думку. Обговорення з елементами дискусії.

4. Рефлексія – підсумок учителя.

- Ми бачимо, що кожне твердження по–своєму правильне. Отже, запишемо визначення: «Енеїда» І. Котляревського за жанром ліро–епічна, травестійно–бурлескна поема.

При вивченні теорії літератури учні складають літературне дерево або словник літературознавчих термінів.

Під час вивчення драматичних творів на уроках літератури учні з великим бажанням беруть участь у рольових іграх. Перевтілюючись у той чи інший образ, «актор» намагається донести до глядачів інколи ті ідеї та почуття, які сприймає інтуїтивно. Не менш цікавою формою роботи старшокласників під час вивчення драматичних творів є листи до головного героя. Після вивчення п’єси «Назар Стодоля» Т. Шевченка запрошую учнів написати листа письменникові, Галі та Назару Стодолі. Вивчаючи п’єсу Карпенка–Карого «Сто тисяч» (9–й клас), пропоную скласти «Діалог з Калиткою»...

Крім того, на уроках використовую інтерактивні методи, які дають можливість досягти бажаних результатів. Для усвідомлення змісту нового матеріалу пропоную прийом «Навчаючи – учуся».

Як зразок, фрагмент уроку української мови 8–й клас.

Тема: Другорядні члени речення.

1. Роздаються картки, що стосується теми уроку, по одній на кожного учня. Учні кожної пари отримують різні картки. Один -  картку з теми «Додаток прямий і непрямий», а другий -  з теми «Види обставин за значенням».

2. Учні протягом кількох хвилин повинні ознайомитися та усвідомити інформацію, що міститься на картці.

3. Коли учні в парі обмінялись інформацією, будь–хто за вибором учителя розказує вивчений матеріал.

Також використовую на уроках прийом складання заочних екскурсій визначними місцями твору або життя письменника. Наприклад: «Заочна подорож до музею у Києві на колишню Маріїнсько-Благовіщенську вулицю, де проживала Леся Українка» (8-й клас);  заочна екскурсія «Стежками Григорія Сковороди» (9-й клас);  урок-екскурсія до «Шевченківських свят»   (9-й клас). А на уроках  української  мови  використовую  заочні екскурсії (усний твір, усний переказ) за епіграфами.

Цікаво проходить рольова гра «Інтерв’ю у письменника». Клас поділяється на пари по партах. Кожен учень лівого варіанта виконує роль кореспондента, правого – Шевченка. Представники творчої групи «кореспондентів» ставлять запитання з біографії та творчого шляху Шевченка напарникам по парті, які виконують роль самого письменника (тема уроку: «Т. Шевченко. Життєвий шлях. Початок творчості»). Всім запам’яталось  «Уявне інтерв’ю дев’ятикласниці з Г.С. Сковородою» (9-й клас) та  «Інтерв’ю з  Ганною Чубач» (7–й клас).

Фрагмент уроку української літератури 7-й клас.

        Тема: Урок літератури рідного краю за творами  Ганни Чубач    

        «Матері  лист напишу»,  «Син до   мами приїхав в село».

      1. Повідомлення теми та мети уроку.

- Образ матері оспіваний  багатьма поетами. Серед них і наші земляки -  письменники. На сьогоднішньому ж  уроці йтиметься про сучасну українську поетесу Ганну Танасівну Чубач.

2. Рольова гра «Інтерв’ю з письменником».

Орієнтовні запитання.

- Де й коли ви народилися?                             Фото Ганни Чубач                                

(6 січня 1941 року  в с. Плоске Муровано-Куриловецького району в селянській родині).              

- Що ви розкажете про дитинство?

(Коли  Г. Чубач згадує своє повоєнне, не дуже сите  дитинство, очі світяться радістю. В уяві оживають чомусь не злидні, а доброта і щедрість людей, котрі оточували її. Батько загинув на фронті під час Великої Вітчизняної війни. Мати все життя працювала в колгоспі, знала ціну солодкого подільського цукру та запашної паляниці).                                                          

- Яку освіту ви здобули?                               

(Ганна після  закінчення сільської школи поїхала до міста. 1968 року закінчила Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова, а потім - 

Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві 1973року).

- Де ви працювали?

(Працювала в редакціях газети «Літературна Україна» та журналу «Дніпро».)

- Як ви прийшли в поезію?

(Писати вірші Г. Чубач почала  ще в дитячому віці. Як стверджує сама поетеса, джерелом її творчого натхнення була народнопісенна творчість Поділля.  Перша невеличка збірочка «Журавка» з’явилася 1970 року. З того часу  вийшло 20 книжок: «Жниця» (1974), «Ожинові береги» (1977),  «Заповіти землі» (1978), «Срібна шибка» (1980), «Святкую день»,

«Житня зоря»  (1983), «Листя в криниці» (1984), «Літо без осені» (1986)…). (Демонструються збірки поезій  Г. Чубач).

 - Чи є у вашому доробку твори для дітей?

(«У дитячих віршах відкриваю себе». Загадки, скоромовки (вже надруковано 12 скоромовочних абеток) – справжнє диво, за допомогою якого дітлахи вивчають алфавіт, виробляють артикуляцію.)                                  Г. Чубач у колі читачів

- Які нагороди здобули за  творчу діяльність?

(Нині Ганна Танасівна – лауреат  Всеукраїнських літературних премій імені            П. Усенка,  М. Чурай,  С. Гулака–Артемовського та Міжнародної премії «Дружба», радник Всесвітніх конференцій «Література XXІ віку», які проходять у Вашингтоні.

Звання «Заслужений діяч мистецтв України» Г. Чубач отримала не тільки за  літературну діяльність, а й за авторські  пісенні програми).

А на уроках української мови у старших класах я використовую метод триступеневого інтерв’ю.

 Фрагмент уроку  української мови 9-й клас.

Тема: «Складне речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком».

Визначений метод -  стратегія, коли учні беруть інтерв'ю один у одного з певної теми. Робота виконується в групах (4-5 учнів). Після кожного інтерв'ю проводиться ротація ролей.

Схематичне зображення методу:  

Партнери діляться отриманими відповідями.

А ® В

- Які види зв’язку можуть поєднуватися у складному реченні?

Б ® Г

- Які речення належать до сполучниково-безсполучникових?

А ¬ В

- За якими ознаками виділяються типи сполучниково- безсполучникових речень?

Б ¬ Г

- Охарактеризуй групи речень з сурядністю і безсполучниковим зв’язком.

Б ® А

- В чому специфіка речень з підрядністю і безсполучниковим зв’язком різних типів?

А ® Г

- Зі скількох речень (як мінімум) складаються речення з підрядністю і різними типами безсполучникового зв’язку?

Г ® В

- Які складні сполучниково-безсполучникові речення є найбільш різнопланові в синтаксисі?

В ® Б

- Які речення з сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв’язком є мінімальними?

Б ® А

- Як ставляться розділові знаки у багатокомпонентних реченнях?

У 5-6 класах я застосовую метод «Ситуативне моделювання»: попарне складання та розігрування за особами діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів, при зустрічі, знайомстві і прощанні, телефонній розмові. Наприклад:

1. Складіть діалог з товаришем на тему «Моя улюблена казка».

2. Розкажіть легенди про народні свята, використовуючи діалоги зі звертаннями та вставними словами.

3. Складіть діалог між продавцем і покупцем.

Отже, формування культури спілкування, мовлення необхідно проводити в умовах активізації навчально-виховного процесу із застосуванням інтерактивних технологій.

По закінченні теми проводжу «тематичні портфелі» (творчі домашні завдання по групах).

При узагальненні вивченого матеріалу  застосовую методи:  «ПРЕС» чи «Мікрофон» («вільний мікрофон»). ПРЕС-метод слід використовувати тоді, коли виникають суперечливі питання та під час проведення вправ, у яких треба зайняти визначену позицію з обговорюваної проблеми. Цей метод дає учням змогу під час уроків вибирати аргументи або висловлювати свою думку з дискусійного питання, допомагає учням пояснити свої думки та сформулювати їх у виразній і стислій формі.

Фрагмент уроку української літератури 6–й  клас.

Тема: В. Винниченко  «Федько- халамидник».  Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька,  його життя і пригоди,  стосунки з однолітками.

         Порядок проведення:

1. Пояснити  механізм етапів ПРЕС-методу і дати  відповідь на можливі запитання учнів.

 2. Навести  приклад до кожного з етапів.

3. Запропонувати бажаючим спробувати цей метод до будь-якої проблеми на вибір.

4.  Перевірити, чи розуміють учні механізм застосування методу.

Етапи можна адаптувати, пропонуючи учням наводити декілька варіантів своїх думок або прикладів.  Роздати  матеріали, в яких зазначено чотири етапи ПРЕС-методу:

ПОЗИЦІЯ

Я вважаю, що проблема морального вибору, яка раз у раз постає перед Федьком (за оповіданням Володимира Винниченка «Федько-халамидник»), постійно дає йому можливість вибирати  між різними зразками поведінки.

-         Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору?

ОБҐРУНТУВАННЯ

Федько тільки вдає із себе затятого бешкетника, тому що вроджені сміливість і завзяття підштовхують героя до самовипробування. Але він завжди  усвідомлює свою провину, при покаранні виявляє недитячу витримку.

-         Наведіть причину появи цієї думки,  а саме на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

 ПРИКЛАД

 Наприклад:  «Якби він схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить. Не любить також Федько товаришів видавати».

-         Наведіть факти, які підтверджували б ваші докази. Адже вони зміцнять вашу позицію.

         ВИСНОВКИ

Федько завжди виходить із випробувань чесно, тому викликає повагу у читача.

-         Узагальніть свою думку, зробіть висновок, закликаючи  прийняти вашу позицію.

На уроках мови постійно працюю над підвищенням грамотності учнів, роботою над помилками, корекцією знань;  використовую прийом «Знайди помилку». Наприклад, проводячи фронтальне опитування з теми «Тире між підметом і присудком»  (8-й клас), використовую  метод «Вільний мікрофон»: учні по черзі, тримаючи в руках уявний мікрофон, швидко відповідають на поставлене питання:

-         Що ви знаєте про граматичну основу речення?

Під час вивчення теми  «Звертання. Розділові знаки при звертанні»

 (5-й клас), після рольової  гри  «Як звернутися до незнайомих людей?» кожен з учасників гри (або спостерігач), передаючи один одному уявний мікрофон, відповідає на запитання:

-         Чи розв’язано проблему? Чому?

-         Яку іншу лінію поведінки можна було б обрати?

-         Яким чином набутий у грі досвід може вплинути на твоє життя?

А на уроці розвитку зв’язного мовлення «Складання листа. Оформлення конверта» (5-й клас) я використовую прийом «Знайди помилку. Відредагуй», а саме: потрібно виправити помилки у словосполученнях і реченнях:

1. Ми переписуємося (ми листуємося).

2. Поштовий ящик (поштова скринька).

 3.  Я не получаю пісєм уже декілька неділь (я не отримую листів уже декілька тижнів).

Зростає активність учнів і під час проведення нетрадиційних уроків, як-от: урок–лінгвістичний експеримент, урок–лабораторна робота, урок– дослідження, уроки–вікторини, уроки–подорожі, уроки,  впродовж яких кожного з учнів залучаю до того чи іншого виду творчої діяльності. Якщо учитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє і контролює результати їх навчальної діяльності, то діти втрачають інтерес до навчання [3; с.84].